Розглянуто аналіз хірургічного лікування 204 хворих з обструктивними захворюваннями панкреатодуоденальної зони, яким виконана панкреатодуоденальна резекція з 1991 до 2014 рр. За раку голівки підшлункової залози панкреатодуоденальна резекція виконана у 165-ти (80,9 %) хворих, за раку великого дуоденального сосочка - у 24-х (11,8 %), за раку дистального відділу холедоха - у 6-ти (2,9 %), за хронічного голівчатого псевдотуморозного панкреатиту - у 9-ти (4,4 %) хворих. На реконструктивному етапі панкреатодуоденальної резекції біліодигестивний анастомоз частіше виконувався у вигляді гепатикоєюноанастомоза, холедохоєюноанастомоза та рідше накладався холецистоєюноанастомоз. Застосований диференційований підхід до вибору біліодигестивного анастомозу. За виконання реконструктивного етапу панкреатодуоденальної резекції збільшена відстань між панкреатоєюноанастомозом і біліодигестивним анастомозом за накладення їх на одну петлю тонкої кишки.

Представлен анализ хирургического лечения 204 больных с обструктивными заболеваниями панкреатодуоденальной зоны, которым выполнена панкреатодуоденальная резекция с 1991 по 2014 гг. При раке головки поджелудочной железы панкреатодуоденальная резекция выполнена у 165 (80,9 %) больного, при раке большого дуоденального сосочка - у 24-х (11,8 %), при раке дистального отдела холедоха - у 6-ти (2,9 %), при хроническом головчатом псевдотуморозном панкреатите - у 9-ти (4,4 %) больных. На реконструктивном этапе панкреатодуоденальной резекции билиодигестивный анастомоз чаще выполнялся в виде гепатикоеюноанастомоза, холедохоеюноанастомоза и реже накладывался холецистоеюноанастомоз. Применен дифференциированый подход к выбору билиодигестивного анастомоза. При выполнении реконструктивного этапа панкреатодуоденальной резекции увеличено расстояние между панкреатоеюноанастомозом и билиодигестивным анастомозом при наложении их на одну петлю тонкой кишки.

Проведено аналіз показників достовірності передачі інформації між елементами бездротової системи управління - керуючим пристроєм, реалізованим на смартфоні, і комунікаційним процесором створюваного слухового апарату. Об'єктом дослідження є показники достовірності бездротового каналу управління. Предмет дослідження - теоретичний і експериментальний аналіз залежностей показників достовірності проектованої бездротової системи управління. Мета роботи - визначення і дослідження аналітичних і експериментальних залежностей показників достовірності передачі по бездротовому каналу управління від властивостей каналу зв'язку і налаштувань елементів системи, формування рекомендацій налаштування параметрів елементів системи управління. Використано елементи теорії надійності для визначення залежностей коефіцієнтів бітових і блокових помилок від властивостей каналу зв'язку конфігурації елементів системи управління. Отримано аналітичні співвідношення для визначення показників достовірності передачі з урахуванням можливих спотворень сигналів. Досліджено залежності показників достовірності від параметрів елементів системи управління, наведені ілюструють приклади. Розроблено імітаційні схемотехнічні моделі системи управління з обраної бездротової технологієї Bluetooth. Проведено експериментальні дослідження, на підставі отриманих даних зроблено висновки і запропоновані рекомендації щодо вибору конфігурацій системи управління з метою забезпечення заданих показників достовірності при максимальній ефективності (інформаційної швидкості передачі). Висновки: проведені в роботі дослідження дозволяють розрахувати і обурунтовано вибрати параметри пристроїв бездротової системи управління для заданих показників достовірності з урахуванням моделі поведінки помилок в каналі передачі і налаштувань супутнього обладнання. Це надає можливість проектувати і реалізувати надійні системи управління із заданими показниками достовірності та максимальної інформаційної швидкістю передачі.